шархання

ША́РХАННЯ, я, с.

Дія за знач. ша́рхати і звуки, утворювані цією дією.

Верстати гудуть, ляди раз по раз стукотять, стіни й поміст двигтять від того, совання та шархання човника чутно на всю хату (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. шархання — див. шум  Словник синонімів Вусика
2. шархання — ша́рхання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. шархання — -я, с. Дія за знач. шархати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шархання — ША́РХАННЯ, я, с. Дія за знач. ша́рхати і звуки, утворювані цією дією. Верстати гудуть, ляди раз по раз стукотять, стіни й поміст двигтять від того, совання та шархання човника чутно на всю хату (Л. Укр., IV, 1954, 212).  Словник української мови в 11 томах