швачка
ШВА́ЧКА, и, ж. Те саме, що кравчи́ха.
Бідна швачка взяла роботу — й перед самим святом, та ще мусить і за малу плату бути вдячна! (Л. Укр., III, 1952, 473);
Дарочка підняла портьєру. На порозі стояла швачка Мар’яна — та сама дівчина, що вишивала сріблом сукню (Л. Янов., І, 1959, 117).
Словник української мови (СУМ-11)