швачка

Шваля, кравчиха, кравчиня, модистка; (що вишиває) вишивальниця; (що гаптує) гаптарка.

Значення в інших словниках

1. Швачка — Шва́чка прізвище  Орфографічний словник української мови
2. швачка — ШВА́ЧКА, и, ж. Те саме, що кравчи́ха. Бідна швачка взяла роботу – й перед самим святом, та ще мусить і за малу плату бути вдячна! (Леся Українка); Дарочка підняла портьєру. На порозі стояла швачка Мар'яна – та сама дівчина, що вишивала сріблом сукню (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
3. швачка — -и, ж. Те саме, що кравчиха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. швачка — КРАВЧИ́ХА (жінка, яка шиє одяг), КРАВЧИ́НЯ, ШВА́ЧКА, ШВА́ЛЯ, МОДИ́СТКА. Господиня хотіла показати нову спідницю, яку вона пошила сама — знайома кравчиха тільки допомогла їй викроїти (С.  Словник синонімів української мови
5. швачка — Шва́чка, -чки, -чці; шва́чки, шва́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. швачка — ШВА́ЧКА, и, ж. Те саме, що кравчи́ха. Бідна швачка взяла роботу — й перед самим святом, та ще мусить і за малу плату бути вдячна! (Л. Укр., III, 1952, 473); Дарочка підняла портьєру. На порозі стояла швачка Мар’яна — та сама дівчина, що вишивала сріблом сукню (Л. Янов., І, 1959, 117).  Словник української мови в 11 томах
7. швачка — Швачка, -ки ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Чуб. III. 404. ум. шва́чечка. Мил. 217.  Словник української мови Грінченка