Значення в інших словниках
-
Швачка —
Шва́чка прізвище
Орфографічний словник української мови
-
швачка —
Шваля, кравчиха, кравчиня, модистка; (що вишиває) вишивальниця; (що гаптує) гаптарка.
Словник синонімів Караванського
-
швачка —
ШВА́ЧКА, и, ж. Те саме, що кравчи́ха. Бідна швачка взяла роботу – й перед самим святом, та ще мусить і за малу плату бути вдячна! (Леся Українка); Дарочка підняла портьєру. На порозі стояла швачка Мар'яна – та сама дівчина, що вишивала сріблом сукню (Л. Яновська).
Словник української мови у 20 томах
-
швачка —
КРАВЧИ́ХА (жінка, яка шиє одяг), КРАВЧИ́НЯ, ШВА́ЧКА, ШВА́ЛЯ, МОДИ́СТКА. Господиня хотіла показати нову спідницю, яку вона пошила сама — знайома кравчиха тільки допомогла їй викроїти (С.
Словник синонімів української мови
-
швачка —
Шва́чка, -чки, -чці; шва́чки, шва́чок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
швачка —
ШВА́ЧКА, и, ж. Те саме, що кравчи́ха. Бідна швачка взяла роботу — й перед самим святом, та ще мусить і за малу плату бути вдячна! (Л. Укр., III, 1952, 473); Дарочка підняла портьєру. На порозі стояла швачка Мар’яна — та сама дівчина, що вишивала сріблом сукню (Л. Янов., І, 1959, 117).
Словник української мови в 11 томах
-
швачка —
Швачка, -ки ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Чуб. III. 404. ум. шва́чечка. Мил. 217.
Словник української мови Грінченка