шво
ШВО, а, с., розм. Те саме, що шов.
Бачив Щур голубий вогник, бачив, як заливається шво на залізі (Скл., Помилка, 1933, 169);
Рязанець теж в селянському одязі.. На щоці у нього свіже шво — слід рани (Баш, П’єси, 1958, 16).
Словник української мови (СУМ-11)