Словник української мови в 11 томах

швирдиць

ШВИРДИ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що швирг.

Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. швирдиць — ШВИРДИ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що швирг. Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. швирдиць — швирди́ць вигук швирг незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  3. швирдиць — Швирди́ць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158.  Словник української мови Грінченка