Орфографічний словник української мови

швирдиць

швирди́ць

вигук

швирг

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. швирдиць — ШВИРДИ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що швирг. Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. швирдиць — ШВИРДИ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що швирг. Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  3. швирдиць — Швирди́ць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158.  Словник української мови Грінченка