швирдиць

ШВИРДИ́ЦЬ, виг., розм.

Те саме, що швирг.

Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. швирдиць — швирди́ць вигук швирг незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. швирдиць — ШВИРДИ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що швирг. Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
3. швирдиць — Швирди́ць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158.  Словник української мови Грінченка