швякати

ШВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Цьвохкати.

Мирон.. візьме прутик, швякає по повітрі або стинає головки з будяків та ластів’ячого зілля (Фр., І, 1955, 231).

Значення в інших словниках

1. швякати — Бити прутом, лозиною [I] — бити тонким прутом [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. швякати — ШВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, по чому, діал. Цьвохкати. Мирон .. візьме прутик, швякає по повітрі або стинає головки з будяків та ластів'ячого зілля (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. швякати — швя́кати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
4. швякати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., діал. Цьвохкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. швякати — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал.  Словник синонімів української мови