шворіньок

ШВОРІНЬО́К, нька́, ч. Зменш. до шво́рінь.

Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим; цей не розпитував Оксена, хто він та звідки, а цюкнув по голові шворіньком, і перевернувся Оксенові світ землею вгору, а небом униз (Тют., Вир, 1964, 22).

Значення в інших словниках

1. шворіньок — ШВОРІНЬО́К, нька́, ч. Зменш. до шво́рінь. Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим; цей не розпитував Оксена, хто він та звідки, а цюкнув по голові шворіньком, і перевернувся Оксенові світ землею вгору, а небом униз (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
2. шворіньок — шворіньо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шворіньок — -нька, ч. Зменш. до шворінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови