шерехтіти

ШЕРЕХТІ́ТИ, ти́ть, недок., чим і без додатка, розм. Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні).

Шерехтіли де-не-де віниками двірники (Рибак, Час.., 1960, 174);

Раптом він чує, як щось шерехтить біля нього (Багмут, Опов., 1959, 14);

За вікнами Новопетергофського палацу шерехтіли сніг і дощ (Стельмах, І, 1962, 620).

Значення в інших словниках

1. шерехтіти — див. шуміти  Словник синонімів Вусика
2. шерехтіти — ШЕРЕХТІ́ТИ, ти́ть, недок., чим і без дод., розм. Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні). Шерехтіли де-не-де віниками двірники (Н.  Словник української мови у 20 томах
3. шерехтіти — шерехті́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
4. шерехтіти — -тить, недок., чим і без додатка, розм. Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шерехтіти — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови