шинелька

ШИНЕ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шине́ль, шине́ля.

З-за воріт показалася чиясь низенька постать, загорнута у невеличку шинельку (Мирний, IV, 1955, 58);

Погула ще трохи хмара [бранців] і з стогоном, дрижачи од холоду в своїх шинельках, голодна і гола, пішла собі далі, кутаючись… (Вас., Незібр. тв., 1941, 215);

Віктора постригли, помили в партизанській лазні, одягли в чисту білизну. Партизанські кравці пошили йому розкішне галіфе й френчик; з нової сірої шинелі.. вийшла справжня офіцерська шинелька (Збан., Таємниця.., 1971, 191);

Вона глянула зненацька на свою сіреньку шинельку й заплакала (Довж., І, 1958, 330).

Значення в інших словниках

1. шинелька — ШИНЕ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шине́ль, шине́ля. З-за воріт показалася чиясь низенька постать, загорнута у невеличку шинельку (Панас Мирний); Погула ще трохи хмара [бранців] і з стогоном, дрижачи од холоду в своїх шинельках, голодна і гола...  Словник української мови у 20 томах
2. шинелька — шине́лька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. шинелька — -и, ж. Зменш.-пестл. до шинель, шинеля.  Великий тлумачний словник сучасної мови