шинелька
ШИНЕ́ЛЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до шине́ль, шине́ля.
З-за воріт показалася чиясь низенька постать, загорнута у невеличку шинельку (Панас Мирний);
Погула ще трохи хмара [бранців] і з стогоном, дрижачи од холоду в своїх шинельках, голодна і гола, пішла собі далі, кутаючись... (С. Васильченко);
Віктора постригли, помили в партизанській лазні, одягли в чисту білизну. Партизанські кравці пошили йому розкішне галіфе й френчик; з нової сірої шинелі .. вийшла справжня офіцерська шинелька (Ю. Збанацький);
Вона глянула зненацька на свою сіреньку шинельку й заплакала (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)