шинельний
ШИНЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до шине́ль, шине́ля.
До нього підходить він, Кость. Просто . з-під шинельної поли виймає він голуба (Донч., І, 1956, 53);
Були твої листи в походах За моїм шинельним обшлагом (Дор., Передгроззя, 1935, 58);
// Признач. для шинелі.
Від червоноармійців пахло милом, банею і новим шинельним сукном: підрозділи наспіх проходили санобробку (Тют., Вир", 1964, 489).
2. у знач. їм. шине́льна, ної, ж. Приміщення, де залишають шинелі, верхній одяг.
Після вечірніх занять він забрався в темний куток шинельної і, сівши на лавку, замислився над своїм безталанням (Доби.. Ол. солдатики, 1961, 48).
Словник української мови (СУМ-11)