шкалубина
ШКАЛУ́БИ́НА, и, ж., розм. Тріщина, щілина.
Скачуть залізні кулі по горбах і ген далеко уже побігли. Там упали в якісь ізвори, зарилися в шкалубини скал (Хотк., II, 1966, 111);
Тілько лазять павуки. Тілько сумно виглядають Із шкалубин прусаки (Рудан.. Тв., 1956, 48).
Словник української мови (СУМ-11)