шкамаття
ШКАМА́ТТЯ, я, с., збірн., діал. Шматки, рештки подертого одягу, взуття та інших речей.
Щонайменше може надіятися [піхотинець], що з чобіт, хоч і яких добрих, принесе шкамаття (Фр., І, 1955, 49).
∆ На шкама́ття — на дрібні клапті, шматки.
"Не буде нічого з того [голосування],— думав хитрий Ван. — Підру [подеру] все на шкамаття. лиш на вулицю вийду" (Ков., Світ.., 1960, 83).
Словник української мови (СУМ-11)