1. Словник української мови в 11 томах

шкамаття

ШКАМА́ТТЯ, я, с., збірн., діал. Шматки, рештки подертого одягу, взуття та інших речей.

Щонайменше може надіятися [піхотинець], що з чобіт, хоч і яких добрих, принесе шкамаття (Фр., І, 1955, 49).

∆ На шкама́ття — на дрібні клапті, шматки.

"Не буде нічого з того [голосування],— думав хитрий Ван. — Підру [подеру] все на шкамаття. лиш на вулицю вийду" (Ков., Світ.., 1960, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкамаття — Шкама́ття: — дрантя, тріски [21,IV] — лахміття, дріб'язки [II] — лахміття; гамуз [I] — шкамаття (327) — скалки, гамуз; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. шкамаття — ШКАМА́ТТЯ, я, с., збірн., діал. Шматки, рештки подертого одягу, взуття та інших речей. Щонайменше може надіятися [піхотинець], що з чобіт, хоч і яких добрих, принесе шкамаття (І. Словник української мови у 20 томах
  3. шкамаття — шкама́ття іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  4. шкамаття — -я, с., збірн., діал. Шматки, рештки подертого одягу, взуття та інших речей. Великий тлумачний словник сучасної мови