1. Орфографічний словник української мови

шкамаття

шкама́ття

іменник середнього роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкамаття — Шкама́ття: — дрантя, тріски [21,IV] — лахміття, дріб'язки [II] — лахміття; гамуз [I] — шкамаття (327) — скалки, гамуз; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. шкамаття — ШКАМА́ТТЯ, я, с., збірн., діал. Шматки, рештки подертого одягу, взуття та інших речей. Щонайменше може надіятися [піхотинець], що з чобіт, хоч і яких добрих, принесе шкамаття (І. Словник української мови у 20 томах
  3. шкамаття — -я, с., збірн., діал. Шматки, рештки подертого одягу, взуття та інших речей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкамаття — ШКАМА́ТТЯ, я, с., збірн., діал. Шматки, рештки подертого одягу, взуття та інших речей. Щонайменше може надіятися [піхотинець], що з чобіт, хоч і яких добрих, принесе шкамаття (Фр., І, 1955, 49). ∆ На шкама́ття — на дрібні клапті, шматки. Словник української мови в 11 томах