шкварка
ШКВА́РКА, и, ж. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир.
Посеред стола пахкотіла жаром чавунна сковорода, на якій поміж великими шкварками, мов жовті купчаки, красувалися яєчні жовтки (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 38);
В кімнаті пахло жареним м’ясом і часником. На столі на тарілці лежав шматок смаженої свіжої ковбаси — кров’янки, а на другій тарілці — сальтисон і шкварки (Томч., Готель.., 1960, 214);
Готові вареники подають гарячими і поливають розігрітим вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками (Укр. страви, 1957, 247).
∆ Да́ти шква́рки кому, рідко — побити кого-небудь.
Як дам шкварки, то буде тобі жарко (Номис, 1864, № 3617).
Словник української мови (СУМ-11)