Словник української мови в 11 томах

шкорина

ШКОРИ́НА, и, ж. Те саме, що скори́на.

— Нужда й до шкорини стежку вкаже (Ле, Україна, 1940, 204);

Вони вже оточували вагон, як комашня шкорину хліба (Панч, О. Пархом., 1939, 57).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шкорина — див. кора  Словник синонімів Вусика
  2. шкорина — ШКОРИ́НА, и, ж. Те саме, що скори́на 1. – Нужда й до шкорини стежку вкаже (Іван Ле); Вони вже оточували вагон, як комашня шкорину хліба (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
  3. шкорина — шкори́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  4. шкорина — -и, ж. Те саме, що скорина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкорина — ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РА розм., ШКУРИ́НКА розм., ШКІ́РА розм., СКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НКА розм., ЕПІДЕ́РМІС біол.; ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику).  Словник синонімів української мови