шлятися

ШЛЯ́ТИСЯ, шля́юся, шля́єшся, недок., фам. Ходити туди-сюди, з місця на місце (перев. без мети, без діла); бродити.

— Де Хведір?..— Ніколи його дома немає. Так і шляється, бісова заволока! (Мирний, III, 1954, 55);

Брудними вулицями шлялися ватаги п’яних людей, схожих на волоцюг (Кол., Терен.., 1959, 55);

// Переходити, переїздити з місця на місце, міняти місце проживання, перебування.

У вагоні стогін, крик, лайка, божкання, ойкання. — Еге,— думаю,-значить, люди не марно язиками ляпають, бо ще вдома чув, ніби банда якогось Орлика по лісах шляється (Збан., Сеспель, 1961, 228);

// Бувати де-небудь, у когось.

[Зінаїда:] Годі тобі його лаяти. Дивись, Петрусь аж зблід. [Погода:] Шляється ночами по ресторанах, тому й зблід (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 17).

Значення в інших словниках

1. шлятися — див. іти; тинятися; ходити  Словник синонімів Вусика
2. шлятися — див. бродити, скитатися, таскатися, шататися, шмигати, шествувати, тащитися  Словник чужослів Павло Штепа
3. шлятися — ШЛЯ́ТИСЯ, шля́юся, шля́єшся, недок., фам. Ходити туди-сюди, з місця на місце (перев. без мети, без діла); бродити. – Де Хведір?.. – Ніколи його дома немає. Так і шляється, бісова заволока!...  Словник української мови у 20 томах
4. шлятися — шля́тися дієслово недоконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
5. шлятися — шляюся, шляєшся, недок., фам. Ходити туди-сюди, з місця на місце (перев. без мети, без діла); блукати. || Переходити, переїздити з місця на місце, міняти місце проживання, перебування. || Бувати де-небудь, у когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шлятися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови