Словник української мови в 11 томах

шмагонути

ШМАГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до шмагну́ти.

— Озирнувся — нема нікого, тихо; от я і почав рубать: цюк раз, цюк удруге, заміривсь утрете, а мене як шмагоне щось лозиною (Стор., І, 1957, 211);

Тьотя Груша шмагонула спересердя коня і порівнялась з вершниками (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 225);

В словах дівчини вловив [дід Влас] той самий найпекучіший докір, котрим його допіру шмагонув і старий Ярош (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 48).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шмагонути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
  2. шмагонути — ШМАГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого. Підсил. до шмагну́ти. – Озирнувся – нема нікого, тихо; от я і почав рубать: цюк раз, цюк удруге, заміривсь утретє, а мене як шмагоне щось лозиною (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. шмагонути — шмагону́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  4. шмагонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Підсил. до шмагнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шмагонути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал.  Словник синонімів української мови
  6. шмагонути — Шмагонути, -ну, -неш гл. Съ силой стегнуть, хлестнуть. Мене як шмагоне щось лозиною. Стор. Як шмагоне його (батогом). Мнж. 10.  Словник української мови Грінченка