шоферування

ШОФЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шоферува́ти.

— Кинув би шоферування та ставав до комбайна (Цюпа, Краяни, 1971, 330);

— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (Кучер, Трудна любов, 1960, 175).

Значення в інших словниках

1. шоферування — ШОФЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шоферува́ти. – Кинув би шоферування та ставав до комбайна (І. Цюпа); – Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
2. шоферування — шоферува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. шоферування — -я, с. Дія за знач. шоферувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови