шпарочка

ШПА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шпа́рка.

Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше, пробиває шпарочку вузеньку, подає до побратима голос (Л. Укр., І, 1951, 390);

У шпарочку паркана видно тоді було: в дворі машини всякі, сад, підстрижені дерева (Головко, II, 1957, 79);

Під склом у великій рамці — фотографії. Хтось їх туди вставляв ще давно, мабуть: всі шпарочки між рамкою і склом пилом забиті (Дор., Не повтори.., 1968, 75).

Значення в інших словниках

1. шпарочка — див. шпарка; щілина  Словник синонімів Вусика
2. шпарочка — ШПА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шпа́рка. Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше, пробиває шпарочку вузеньку, подає до побратима голос (Леся Українка); У шпарочку паркана видно тоді було: в дворі машини всякі, сад...  Словник української мови у 20 томах
3. шпарочка — шпа́рочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шпарочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до шпарка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шпарочка — Шпарочка, -ки ж. ум. отъ шпара.  Словник української мови Грінченка