шпигунський
ШПИГУ́НСЬКИЙ, а, е. Стос. до шпигуна, шпигунства.
Шиплять хижі світляки-птиці, перелітають, крадучись, од таємного сусіда і шпигунським оком зажерливо розглядають задвірки (Вас., II, 1959, 31);
— Я, отче, поки що не займаюся шпигунським ремеслом! (Стельмах, І, 1962, 487);
Запропоновані умови були досить принадними, і Боровець проміняв свою крамничку на шпигунську школу (Мельн., Поріддя.., 1959, 59).
Словник української мови (СУМ-11)