шпирнути

ШПИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., діал. Однокр. до шпира́ти 1.

Хоч Левко і його аж двічі шпирнув ножем у груди, а втретє по горлу різонув, однак-таки Макушченко його поборов (Кв.-Осн., II, 1956, 260);

*У порівн. Княгиню тим часом підвели з землі. Вдихнула небога на вітрі, да, мабуть, почувши, що сказав Черевань, аж застогнала, наче її хто ножем шпарнув у серце (П. Куліш, Вибр., 1969, 122).

Значення в інших словниках

1. шпирнути — ШПИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, чим і без дод., діал. Однокр. до шпира́ти 1. Хоч Левко і його аж двічі шпирнув ножем у груди, а втретє по горлу різонув, однак-таки Макушченко його поборов (Г. Квітка-Основ'яненко); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
2. шпирнути — шпирну́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. шпирнути — -ну, -неш, док., перех., діал. Однокр. до шпирати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шпирнути — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
5. шпирнути — Шпирнути, -рну, -неш гл. Пырнуть. Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце. К. ЧР. 212.  Словник української мови Грінченка