шпирувати

ШПИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Шпиняти (у 2 знач.).

Підросли діти, збулась [Олександра] свого клопоту, так друге лихо приспіло: то пан Семенка, то паничі Йвася шпирують — не догодив, то пані гримає на Тишка (Вовчок, І, 1955, 28).

Значення в інших словниках

1. шпирувати — ШПИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, діал. Шпиняти (у 2 знач.). Підросли діти, збулась [Олександра] свого клопоту, так друге лихо приспіло: то пан Семенка, то паничі Йвася шпирують – не догодив, то пані гримає на Тишка (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
2. шпирувати — шпирува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. шпирувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Шпиняти (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шпирувати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови