шпирувати
ШПИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, діал.
Шпиняти (у 2 знач.).
Підросли діти, збулась [Олександра] свого клопоту, так друге лихо приспіло: то пан Семенка, то паничі Йвася шпирують – не догодив, то пані гримає на Тишка (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)