шуглон

ШУГЛО́Н, а, ч., іст. Рід безрукавки.

А убори-наряди? Червоні плаття, зелені куцини, рябі спідниці, жовті шуглони, блискучі ластикові балахони, чорні сукняні каптани — аж у вічі б’є! (Мирний, III, 1954, 82).

Значення в інших словниках

1. шуглон — ШУГЛО́Н, а, ч., іст. Рід безрукавки. А убори-наряди? Червоні плаття, зелені куцини, рябі спідниці, жовті шуглони, блискучі ластикові балахони, чорні сукняні каптани – аж у вічі б'є! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. шуглон — шугло́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шуглон — -а, ч., іст. Рід безрукавки.  Великий тлумачний словник сучасної мови