шурхонути
ШУРХОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. Підсил. до шу́рхнути.
Батько, старий Комар, нагло вмер у дорозі. Повертався чоловік з зелених лук, неждано-негадано спіткнувся на містку й шурхонув з мосту та в воду (Ковінька, Кутя.., 1960, 25).
Словник української мови (СУМ-11)