щебетунчик

ЩЕБЕТУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до щебету́н.

Зацвіла на городі пишна рожа, жовті гвоздики.., і тільки одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л. Янов., І, 1959, 53);

Недавнечко ж, здається, приводили за руки своїх щебетушок і щебетунчиків до першого класу, а вже, гляди, і десять літ минуло (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 32).

Значення в інших словниках

1. щебетунчик — див. дитина  Словник синонімів Вусика
2. щебетунчик — ЩЕБЕТУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до щебету́н. Зацвіла на городі пишна рожа, жовті гвоздики.., і тільки одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. щебетунчик — щебету́нчик 1 іменник чоловічого роду, істота птах розм. щебету́нчик 2 іменник чоловічого роду, істота про людину розм.  Орфографічний словник української мови
4. щебетунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до щебетун.  Великий тлумачний словник сучасної мови