Словник української мови у 20 томах

щебетунчик

ЩЕБЕТУ́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до щебету́н.

Зацвіла на городі пишна рожа, жовті гвоздики.., і тільки одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л. Яновська);

Недавнечко ж, здається, приводили за руки своїх щебетушок і щебетунчиків до першого класу, а вже, гляди, і десять літ минуло (І. Цюпа).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. щебетунчик — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  2. щебетунчик — щебету́нчик 1 іменник чоловічого роду, істота птах розм. щебету́нчик 2 іменник чоловічого роду, істота про людину розм.  Орфографічний словник української мови
  3. щебетунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до щебетун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щебетунчик — ЩЕБЕТУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до щебету́н. Зацвіла на городі пишна рожа, жовті гвоздики.., і тільки одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах