щебіт

ЩЕ́БІТ, бету, ч., діал. Щебет.

Минулись стрічі вечорові, Минувся щебіт солов’їв. Твій слід, загублений в діброві, Вже першим проліском зацвів (Стельмах, V, 1963, 283);

*Образно. Слухаю щебіт я ночі короткої, В снах солов’їних заснули сади (Мал., Запов. джерело, 1959, 49).

Значення в інших словниках

1. щебіт — див. звучання  Словник синонімів Вусика
2. щебіт — ЩЕ́БІТ, бету, ч., діал. Щебет. Минулись стрічі вечорові, Минувся щебіт солов'їв. Твій слід, загублений в діброві, Вже першим проліском зацвів (М. Стельмах); * Образно. Слухаю щебіт я ночі короткої, В снах солов'їних заснули сади (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
3. щебіт — ще́біт іменник чоловічого роду щебет діал.  Орфографічний словник української мови
4. щебіт — -бету, ч., діал. Щебет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. щебіт — СПІВ (про птахів), ЩЕ́БЕТ, ЩЕБЕТА́ННЯ, СВИСТ, ПО́СВИСТ, ПРИ́СВИСТ, ТЬО́ХКАННЯ, ПІ́ЯННЯ розм., ЩЕ́БІТ діал. З вікон чулося грайливе цвірінькання горобців, пронизливі посвисти ластівок, раз по раз долітав голосний півнячий спів (Ю.  Словник синонімів української мови