щеміння

ЩЕМІ́ННЯ, я, с. Те саме, що щем.

Зозулі десь в гущавині кують.. Все напівзабуте ожило, все далеке наблизилось, зі щемінням підступило Данькові до серця (Гончар, II, 1959, 108).

Значення в інших словниках

1. щеміння — ЩЕМІ́ННЯ, я, с. Те саме, що щем. Зозулі десь в гущавині кують .. Все напівзабуте ожило, все далеке наблизилось, зі щемінням підступило Данькові до серця (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
2. щеміння — щемі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. щеміння — -я, с. Те саме, що щем.  Великий тлумачний словник сучасної мови