1. Словник української мови в 11 томах

щеміння

ЩЕМІ́ННЯ, я, с. Те саме, що щем.

Зозулі десь в гущавині кують.. Все напівзабуте ожило, все далеке наблизилось, зі щемінням підступило Данькові до серця (Гончар, II, 1959, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щеміння — ЩЕМІ́ННЯ, я, с. Те саме, що щем. Зозулі десь в гущавині кують .. Все напівзабуте ожило, все далеке наблизилось, зі щемінням підступило Данькові до серця (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. щеміння — щемі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. щеміння — -я, с. Те саме, що щем. Великий тлумачний словник сучасної мови