щеміти

ЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. щемля́ть; недок.

1. Боліти, нити (про частини, органи тіла).

Все тіло в Миколи боліло й щеміло (Н.-Лев., II, 1956, 186);

— Ох, матінко, як же й плечі щемлять… така важка торбина (Тесл., З книги життя, 1949, 10);

Потерті ноги нестерпно щемлять від соляної ропи (Гончар, II, 1959, 416);

// безос.

Вона знає: розридається з жалю та горя на всю хату, а тоді так щемітиме під грудьми, що звестися з полу важко… (Кос., Новели, 1962, 157);

Чумаченко звалив його на себе і поніс униз.. Від швидкої ходи випирало дух, піт заливав очі, в горлі щеміло (Тют., Вир, 1964, 316).

2. перен. Відчувати тупий біль від неспокою, тривоги, хвилювання і т. ін.

— Тяжко жити в зрадливому світі! В серці рани глибокі палають, Серце вражене буде щеміти, Поки в землю його не сховають!.. (Л. Укр., I, 1951, 343);

— Де ж тоді правда і світло на світі?— щемить його вразлива і тривожна душа (Стельмах, І, 1962, 417);

Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Ткач, Плем’я.., 1961, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щеміти — див. БОЛІТИ, НИТИ. Словник синонімів Караванського
  2. щеміти — Боліти, нити, ятритися Словник синонімів Вусика
  3. щеміти — [шчеим’ітие] -мит', -мл'ат' Орфоепічний словник української мови
  4. щеміти — Клішити, зікліщувати, зікліщити, покліщувати, покліщити, укліщувати, укліщити, скеміти, зіскемлювати, зіскемліти, поскемлювати, поскемліти, пришикувати, пришикати, пришикнути, тиснути, стискувати, стиснути, утискувати, утиснути Словник чужослів Павло Штепа
  5. щеміти — ЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. щемля́ть; недок. 1. Боліти, нити (про частини, органи тіла). Все тіло в Миколи боліло й щеміло (І. Нечуй-Левицький); – Ох, матінко, як же й плечі щемлять... така важка торбина (А. Словник української мови у 20 томах
  6. щеміти — щемі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. щеміти — -мить; мн. щемлять; недок. 1》 Боліти, нити (про частини, органи тіла). || безос. 2》 перен. Відчувати тупий біль від неспокою, тривоги, хвилювання тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. щеміти — душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Фразеологічний словник української мови
  9. щеміти — I. БОЛІ́ТИ (про тіло або якусь його частину — давати відчуття фізичного болю); ЩЕМІ́ТИ, СКЕМІ́ТИ розм. рідше (про відчуття гострого болю в якій-небудь частині тіла). Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (З. Словник синонімів української мови
  10. щеміти — Щемі́ти, -млю́, -ми́ш, -мля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. щеміти — Щеміти, -млю́, -миш гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли. Чуб. І. 125. Словник української мови Грінченка