щеміти

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах).

щеми́ть / защемі́ло се́рце чиє, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь сумує, журиться. Дивиться мати, а він озирнеться. І щемить їй серце, болить, як зранене (Григорій Тютюнник); Все ж у нього щеміло серце, коли згадав, як плакала Ярина (М. Лазорський); Серце Дороша защеміло, він скинув кашкета, став на коліна перед самітнім горбиком і довго стояв (Григорій Тютюнник). 2. Хто-небудь відчуває піднесення, має добрий настрій. Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Д. Ткач).

щеми́ть на душі́ у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу; кому-небудь неспокійно, гірко, тривожно. Хоч як щемить на душі, та все ж намагаємось не показувати цього один перед одним (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щеміти — див. БОЛІТИ, НИТИ. Словник синонімів Караванського
  2. щеміти — Боліти, нити, ятритися Словник синонімів Вусика
  3. щеміти — [шчеим’ітие] -мит', -мл'ат' Орфоепічний словник української мови
  4. щеміти — Клішити, зікліщувати, зікліщити, покліщувати, покліщити, укліщувати, укліщити, скеміти, зіскемлювати, зіскемліти, поскемлювати, поскемліти, пришикувати, пришикати, пришикнути, тиснути, стискувати, стиснути, утискувати, утиснути Словник чужослів Павло Штепа
  5. щеміти — ЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. щемля́ть; недок. 1. Боліти, нити (про частини, органи тіла). Все тіло в Миколи боліло й щеміло (І. Нечуй-Левицький); – Ох, матінко, як же й плечі щемлять... така важка торбина (А. Словник української мови у 20 томах
  6. щеміти — щемі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. щеміти — -мить; мн. щемлять; недок. 1》 Боліти, нити (про частини, органи тіла). || безос. 2》 перен. Відчувати тупий біль від неспокою, тривоги, хвилювання тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. щеміти — I. БОЛІ́ТИ (про тіло або якусь його частину — давати відчуття фізичного болю); ЩЕМІ́ТИ, СКЕМІ́ТИ розм. рідше (про відчуття гострого болю в якій-небудь частині тіла). Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (З. Словник синонімів української мови
  9. щеміти — Щемі́ти, -млю́, -ми́ш, -мля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. щеміти — ЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. щемля́ть; недок. 1. Боліти, нити (про частини, органи тіла). Все тіло в Миколи боліло й щеміло (Н.-Лев., II, 1956, 186); — Ох, матінко, як же й плечі щемлять… така важка торбина (Тесл. Словник української мови в 11 томах
  11. щеміти — Щеміти, -млю́, -миш гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли. Чуб. І. 125. Словник української мови Грінченка