щеміти
ЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. щемля́ть; недок.
1. Боліти, нити (про частини, органи тіла).
Все тіло в Миколи боліло й щеміло (І. Нечуй-Левицький);
– Ох, матінко, як же й плечі щемлять... така важка торбина (А. Тесленко);
Потерті ноги нестерпно щемлять від соляної ропи (О. Гончар);
// безос.
Вона знає: розридається з жалю та горя на всю хату, а тоді так щемітиме під грудьми, що звестися з полу важко... (Г. Косинка);
Чумаченко звалив його на себе і поніс униз .. Від швидкої ходи випирало дух, піт заливав очі, в горлі щеміло (Григорій Тютюнник).
2. перен. Відчувати тупий біль від неспокою, тривоги, хвилювання і т. ін.
– Тяжко жити в зрадливому світі! В серці рани глибокі палають, Серце вражене буде щеміти, Поки в землю його не сховають!.. (Леся Українка);
– Де ж тоді правда і світло на світі? – щемить його вразлива і тривожна душа (М. Стельмах);
Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Д. Ткач).
◇ Душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) див. душа́;
(1) Щеми́ть на душі́ у кого і без дод. – хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу; кому-небудь неспокійно, гірко, тривожно.
Хоч як щемить на душі, та все ж намагаємось не показувати цього один перед одним (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- щеміти — див. БОЛІТИ, НИТИ. Словник синонімів Караванського
- щеміти — Боліти, нити, ятритися Словник синонімів Вусика
- щеміти — [шчеим’ітие] -мит', -мл'ат' Орфоепічний словник української мови
- щеміти — Клішити, зікліщувати, зікліщити, покліщувати, покліщити, укліщувати, укліщити, скеміти, зіскемлювати, зіскемліти, поскемлювати, поскемліти, пришикувати, пришикати, пришикнути, тиснути, стискувати, стиснути, утискувати, утиснути Словник чужослів Павло Штепа
- щеміти — щемі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- щеміти — -мить; мн. щемлять; недок. 1》 Боліти, нити (про частини, органи тіла). || безос. 2》 перен. Відчувати тупий біль від неспокою, тривоги, хвилювання тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щеміти — душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Фразеологічний словник української мови
- щеміти — I. БОЛІ́ТИ (про тіло або якусь його частину — давати відчуття фізичного болю); ЩЕМІ́ТИ, СКЕМІ́ТИ розм. рідше (про відчуття гострого болю в якій-небудь частині тіла). Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (З. Словник синонімів української мови
- щеміти — Щемі́ти, -млю́, -ми́ш, -мля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щеміти — ЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. щемля́ть; недок. 1. Боліти, нити (про частини, органи тіла). Все тіло в Миколи боліло й щеміло (Н.-Лев., II, 1956, 186); — Ох, матінко, як же й плечі щемлять… така важка торбина (Тесл. Словник української мови в 11 томах
- щеміти — Щеміти, -млю́, -миш гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли. Чуб. І. 125. Словник української мови Грінченка