щириця
ЩИРИ́ЦЯ, і, ж. (Amaranthus L). Дикоросла рослина, бур’ян, що мав соковите гіллясте стебло з густим суцвіттям: амарант.
Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Шевч., І, 1963, 29);
Найбільш поширена щириця, яка має пурпурно-червоні стебла, зелене листя та звисаючі до землі хвостами темно-червоні суцвіття (лисячий хвіст) (Озелен. колг. села, 1955, 238).
Словник української мови (СУМ-11)