щириця

ЩИРИ́ЦЯ, і, ж.

Дикоросла рослина родини амарантових, бур'ян, що має соковите гіллясте стебло з густим суцвіттям; амарант.

Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Т. Шевченко);

Найбільш поширена щириця, яка має пурпурно-червоні стебла, зелене листя та звисаючі до землі хвостами темно-червоні суцвіття (лисячий хвіст) (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. щириця — щири́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. щириця — -і, ж. Дикоросла рослина, бур'ян, що має соковите гіллясте стебло з густим суцвіттям; амарант.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. щириця — ЩИРИ́ЦЯ (дикоросла рослина, бур'ян), ЩИР, ЩИРЕ́ЦЬ, АМАРА́НТ. Щириця звичайна.. трапляється в усіх культурах, але найбільше в картоплі, буряках, капусті (з науково-популярної літератури); І по току щирець розрісся пурпуровий (переклад...  Словник синонімів української мови
4. щириця — ЩИРИ́ЦЯ, і, ж. (Amaranthus L). Дикоросла рослина, бур’ян, що мав соковите гіллясте стебло з густим суцвіттям: амарант. Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
5. щириця — Щириця, -ці ж. раст.: а) = щир. Вх. Пч. І. 8. б) = щирей. ЗЮЗО. І. 111. Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77.  Словник української мови Грінченка