щовб
ЩОВБ, а, ч., діал. Шпиль гори; прямовисна скеля.
Он там на заході з-за високого кам’яного щовба випливає вона [ріка] (Фр., VII, 1951, 262);
— Їдемо та й їдемо і вибралися помаленьку на гору. Туди от на щовб (С. Ол., З книги життя, 1968, 61).
Словник української мови (СУМ-11)