щовб
Щовб, -бу
м. що́вба, -би, ж. Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-Сѣверск. у. Гайсин. у. Ходи бо геть: став саме на щовбу гори — посунешся у провалля. Могил. у. Переверни туту високу гору, що на ні є на щовді поставлений хрест. Гн. І. 204.
Словник української мови Грінченка