щілинний

ЩІЛИ́ННИЙ, а, с.

1. Який має щілину, щілини.

Щілинна лампа; Щілинний диск;

// Який проходить, проникає крізь щілину;

// Який є щілиною.

Коли вода витікає не з водовмісної верстви, а з щілин водонепроникних порід,— такі джерела називаються щілинними джерелами (Курс заг. геол., 1947, 127).

2. лінгв. Утворюваний від тертя повітря в щілині між зближеними органами мовлення; фрикативний.

При творенні приголосного в якій-небудь частині мовного апарату може виникати щілина, тоді повітря проходить крізь неї з більшим або меншим шумом тертя. Приголосні, утворювані таким способом, називаються щілинними, або фрикативними (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 133).

Значення в інших словниках

1. щілинний — [шч'ілин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
2. щілинний — ЩІЛИ́ННИЙ, а, с. 1. Який має щілину, щілини. Щілинна лампа; Щілинний диск; // Який проходить, проникає крізь щілину.; // Який є щілиною.  Словник української мови у 20 томах
3. щілинний — щіли́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
4. щілинний — -а, -е. 1》 Який має щілину, щілини. Щілинний диск. || Який проходить, проникає крізь щілину. || Який є щілиною. 2》 лінгв. Утворюваний від тертя повітря в щілині між зближеними органами мовлення; фрикативний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. щілинний — ЩІЛИ́ННИЙ лінгв. (який утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення — про звук), ФРИКАТИ́ВНИЙ.  Словник синонімів української мови