щілинний
щіли́нний
-а, -е.
1》 Який має щілину, щілини. Щілинний диск.
|| Який проходить, проникає крізь щілину.
|| Який є щілиною.
2》 лінгв. Утворюваний від тертя повітря в щілині між зближеними органами мовлення; фрикативний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови