ю

Ю, невідм., сер. Тридцята літера українського алфавіту на позначення сполучення «й» або м’якого приголосного звука з голосним звуком «у».

Значення в інших словниках

1. Ю — Вживається в с. р.: мале ю.  Літературне слововживання
2. ю — Ю, невідм., с. Тридцять друга літера української абетки на позначення сполучення “й” або м'якого приголосного звука з голосним звуком “у”.  Словник української мови у 20 томах
3. ю — Її  Словник застарілих та маловживаних слів
4. ю — невідм., с. Тридцять друга літера українського алфавіту на позначення сполучення "й" або м'якого приголосного звука з голосним звуком "у".  Великий тлумачний словник сучасної мови