юдити
Ю́ДИТИ, ю́джу, ю́диш, недок., перех., діал. Під’юджувати.
[Матрона:] А що, Юдо, юдиш? О, не діждеш довго юдити! (Фр., IX, 1952, 400).
Словник української мови (СУМ-11)Ю́ДИТИ, ю́джу, ю́диш, недок., перех., діал. Під’юджувати.
[Матрона:] А що, Юдо, юдиш? О, не діждеш довго юдити! (Фр., IX, 1952, 400).
Словник української мови (СУМ-11)