Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
юдити —
Ю́дити. Нацьковувати. Наші домородні кацапи майстерски уміють юдити і водити наших відважних патриотів за ніс (Б., 1895, 8, 1) // пол. judzić — юдити, нацьковувати.
Українська літературна мова на Буковині
юдити —
Ю́ДИТИ, ю́джу, ю́диш, недок., кого, діал. Під'юджувати. [Матрона:] А що, Юдо, юдиш? О, не діждеш довго юдити! (І. Франко); Юдники є навіть в церкві, у маковиці – звідти вони юдять людей, аби в церкві говорили та сміялись (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
юдити —
ю́дити дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
юдити —
Ю́ДИТИ, ю́джу, ю́диш, недок., перех., діал. Під’юджувати. [Матрона:] А що, Юдо, юдиш? О, не діждеш довго юдити! (Фр., IX, 1952, 400).
Словник української мови в 11 томах
юдити —
Ю́дити, юджу, ю́диш гл. Подстрекать; искушать. Нечистий дух Юда юдит християнина, аби один другого бив. ЕЗ. V. 101. см. під'юджувати.
Словник української мови Грінченка