юно
Ю́НО. Присл. до ю́ний.
Виразні темні очі дивилися крізь скельця окулярів юно та яснj (Головко, II, 1957, 300).
Словник української мови (СУМ-11)Ю́НО. Присл. до ю́ний.
Виразні темні очі дивилися крізь скельця окулярів юно та яснj (Головко, II, 1957, 300).
Словник української мови (СУМ-11)