юно

Ю́НО.

Присл. до ю́ний.

Виразні темні очі дивилися крізь скельця окулярів юно та ясно (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. юно — Присл. до юний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. юно — Ю́НО. Присл. до ю́ний. Виразні темні очі дивилися крізь скельця окулярів юно та яснj (Головко, II, 1957, 300).  Словник української мови в 11 томах