юно
Ю́НО.
Присл. до ю́ний.
Виразні темні очі дивилися крізь скельця окулярів юно та ясно (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Ю́НО.
Присл. до ю́ний.
Виразні темні очі дивилися крізь скельця окулярів юно та ясно (А. Головко).